- вимова
- -и, ж.1) Спосіб вимовляння слів, окремих звуків. || Особливості звукової системи якої-небудь мови, діалекту.2) діал. Домовленість, умова.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вимова
Смотреть что такое "вимова" в других словарях:
вимова — [виемо/ва] вие, д. і м. в і … Орфоепічний словник української мови
вимова — Вимова: Вимова: ораторський хист [46 1;46 2] умова [V] … Толковый украинский словарь
вимова — (спосіб, манера вимовляти слова), дикція, говірка, говір … Словник синонімів української мови
вимова — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Транслітерація грецької літери teta — В українській мові існує проблема написання лексики, запозиченої з грецької мови та з єврейської через грецьку, з літерою θ. Проф. В. Німчук, розглядаючи історію транслітерації грецької літери θ, зауважує: «Довгу й досить суперечливу історію в… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Украина — У этого термина существуют и другие значения, см. Украина (значения). Украина укр. Україна … Википедия
Институт языкознания имени А. А. Потебни — (Институт языкознания) … Википедия
абартикуляція — ї, ж. 1) анат. Зрощення суглобів. 2) Нерозбірлива вимова … Український тлумачний словник
артикуляція — ї, ж. 1) лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука. •• Артикуля/ція мо/влення виразність вимови, членороздільність мовлення, виразне вимовляння слів. 2) … Український тлумачний словник
виголос — у, ч., розм. 1) Те чи інше звучання голосу. 2) Вимова, акцент … Український тлумачний словник
